Румунський арт-ринок перейшов від периферійного існування до ринку, що розвивається, зі складною динамікою та значним інвестиційним потенціалом у період з 2000 по 2024 рік. На його еволюцію вплинула посткомуністична лібералізація, активізація міжнародних обмінів та вибуховий розвиток цифрових каналів, які змінили як поведінку колекціонерів, так і структуру учасників ринку. Фінансові дані демонструють різку поляризацію: Artmark зосереджував більшість публічних транзакцій до 2023 року, коли його оборот різко скоротився, залишивши простір для зростання для таких будинків, як Quadro. Цей рух свідчить про вразливість високоцентралізованих моделей та підтверджує необхідність диверсифікації посередників.
Пандемічний період став випробуванням на стійкість, оскільки місцевий ринок протистояв негативним світовим тенденціям, зростаючи приблизно на двадцять відсотків у 2020 році. Результат вказує на функцію некорельованого активу, яку мистецтво може мати в країнах, що розвиваються, особливо в контексті волатильності внутрішнього фондового ринку. Пояснення можна знайти, частково, у профілі нового румунського колекціонера: менеджери та підприємці віком 30-55 років із середніми та високими доходами, яких приваблюють фінансова прибутковість, а також символічний капітал художнього об'єкта. Частка молодих мілленіалів, близько чверті від загальної кількості, передбачає зростання переваг сучасного та цифрового мистецтва, що прискорює розвиток онлайн-сегмента.
Швидке впровадження блокчейн-технологій та організація першого NFT-аукціону у Східній Європі у 2021 році зміцнили репутацію ринку як регіональної інноваційної лабораторії. Очікується, що до 2023 року онлайн-покупки становитимуть майже п'яту частину загального грошового обсягу, що підтримується зростанням довіри споживачів до електронних платежів та легким доступом до віртуальних каталогів. Однак цифровий прогрес супроводжується зростанням ризиків: випадки підробки та суперечки щодо походження творів висвітлили інституційні прогалини в експертизі та сертифікації, підриваючи загальну довіру до ринку.
Незважаючи на ці вразливості, довгострокові цінові індикатори демонструють стабільне зростання, особливо для сучасних майстрів та відомих імен румунського постімпресіонізму. Паралельно, сучасні роботи молодих художників демонструють високий відсоток прибутковості, хоча й у невеликих обсягах та з вираженою волатильністю. Варто також відзначити зацікавленість інвесторів у нішевих сегментах, таких як трансільванські ікони на склі, відносна доступність та культурний заряд яких рекомендують їх як засоби диверсифікації.
Порівняльний аналіз показує, що на регіональному рівні Румунія залишається недооціненою порівняно з ринками аналогічного розміру, а поступова інтеграція в європейський контур інвестицій у мистецтво може принести додатковий капітал. Необхідною умовою для реалізації цього потенціалу є зміцнення правової та професійної інфраструктури: стандартизація процедур автентифікації, прозорість звітів про продажі та постійна присутність акредитованих оцінювачів в угодах. Впровадження цих заходів обмежить негативний вплив явища підробки та сприятиме формуванню справедливих цін, заснованих на довірі та симетричній інформації.
На завершення, румунський ринок мистецтва продемонстрував вражаючу здатність до зростання та адаптації, що підживлюється дедалі різноманітнішою базою колекціонерів, відкритістю до нових технологій та сприятливим макроекономічним контекстом. Водночас, залежність від кількох основних гравців та збереження ризиків для довіри вимагають державної політики та приватних ініціатив, орієнтованих на професіоналізацію та прозорість. Якщо ці умови будуть виконані, румунське мистецтво може утвердитися не лише як внутрішній культурний вектор, але й як конкурентоспроможний альтернативний актив на міжнародному інвестиційному ринку.
Команда Artes.ro
Джерело банера: Ніколае Грігореску - Пралі біля річки, олія на полотні, 56 см x 96,3 см - Галерея сучасного румунського мистецтва в Національному музеї мистецтв Румунії.
